Посещаемость

Яндекс.Метрика

Реферат на тему: "Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 23 "Витрати на позики"
Порядок обліку та розкриття інформації про витрати на позики встановлено МСБО 23 «Витрати на позики».
Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до витрат на позики. Взагалі, цей Стандарт вимагає негайного їх списання як витрат. Але Стандарт дозволяє використовувати альтернативний підхід, а саме – капіталізацію витрат на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу.

Витрати на позики – це витрати на сплату відсотків або інші витрати, пов’язані із запозиченням коштів. Такі витрати звичайно визначають:

˗    проценти за банківським овердрафтом, короткостроковими та довгостроковими позиками;

˗    амортизацію дисконту або премії, повязану з борговими зобовязаннями;

˗   амортизацію допоміжних витрат, що виникають у звязку з отриманням позики;

˗   фінансові витрати, повязані з капітальною (фінансовою) орендою;

˗ курсові різниці, що виникають у звязку з позиками в іноземній валюті, тією мірою, якою вони розглядаються як коригування витрат на проценти.

Кваліфікований актив це актив, який обов’язково потре­бує суттєвого періоду часу для підготовки його до вико­ристання за призначенням чи реалізації.

Прикладами кваліфікованих активів є запаси, які вимагають суттєвого періоду часу для їх доведення до стану реалізації, виробничі підприємства, електростанції та інвестиції у нерухомість. Інші інвестиції та запаси, які виробляються постійно або серійно у великій кількості протягом короткого проміжку часу, не є кваліфікованими активами. Активи, які готові для використання за призначенням або для реалізації, також не є кваліфікованими активами.

У фінансових звітах слід розкривати облікову політику, прийняту для витрат на позики.

Витрати на позики дозволений альтернативний підхід. Витрати на позики слід визнавати як витрати у тому періоді, в якому вони були понесені, за винятком суми, яка капіталізується.

Витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, слід капіталізувати як частину собівартості цього активу. Сума витрат на позики, яка підлягає капіталізації, визначається відповідно до цього стандарту.

Згідно з дозволеним альтернативним підходом витрати на по­зики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва активу, включаються у собівартість даного активу. Такі витрати на позики підлягають капіталізації як ча­стина собівартості активу, якщо існує ймовірність, що вони принесуть підприємству майбутні економічні вигоди і що витрати можуть бути виміряні достовірно. Інші витрати на позики визнаються як витрати того періоду, в якому вони були понесені.

Витрати на позики, які підлягають капіталізації – це витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є тими витратами на позики, яких можна було б уникнути, якби не робилися витрати на кваліфікований актив. Якщо підприємство позичає кошти конкретно з метою отримання певного кваліфікованого активу, витрати на позики, які безпосередньо відносяться до цього кваліфікованого активу, можна легко ідентифікувати.

Може бути важко визначити прямий зв’язок між певними позиками та кваліфікованим активом і визначити позики, яких за інших обставин можна було б уникнути. Такі труднощі виникають, наприклад, при централізованій координації діяльності підприємства з фінансування. Труднощі також можуть виникати, якщо група використовує різні боргові інструменти з різними ставками відсотка і позичає ці кошти іншим підприємствам групи на різних умовах. Інші ускладнення спричиняються використанням позик, наданих в іноземній валюті або пов’язаних із нею, якщо група функціонує в умовах високого рівня інфляції й обмінний курс коливається. В результаті визначення суми витрат на позики, яка безпосередньо пов’язана з придбанням кваліфікованого активу, ускладнюється і необхідно діяти на основі міркування.

Якщо кошти позичаються спеціально з метою отримання кваліфікованого активу, суму позики, яка підлягає капіталізації щодо цього активу, слід визначати як фактичні витрати на позику, понесені протягом певного періоду за вирахуванням будь-якого інвестиційного прибутку від тимчасового інвестування цих позичених коштів.

У результаті фінансових заходів, спрямованих на отримання кваліфікованого активу, підприємство може отримати позичені кошти і понести відповідні витрати, пов’язані з отриманням позики, до використання цих коштів повністю або частково на отримання кваліфікованого активу. За таких обставин кошти часто тимчасово інвестуються в очікуванні їх використання на отримання кваліфікованого активу. При визначенні суми витрат на позики, яка підлягає капіталізації протягом періоду, будь-який інвестиційний прибуток, отриманий від таких коштів, вираховується з суми витрат на позики.

Якщо кошти позичені взагалі і використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики відносно всіх непогашених позик підприємства протягом цього періоду, а не лише позик, які були зроблені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Сума витрат на позики, капіталізована протягом періоду, не повинна перевищувати суму витрат на позики, понесених протягом цього періоду.

За деяких обставин доречно включати всі позики материнської компанії та її дочірніх підприємств у розрахунок середньозваженої величини витрат на позики; за інших обставин доречно кожному дочірньому підприємству використовувати середньозважену величину витрат на позики, яка відноситься до його власних позик.

Якщо балансова вартість або очікувана остаточна вартість кваліфікованого активу перевищує його вартість очікуваного відшкодування або чисту вартість реалізації, балансова вартість списується повністю або частково згідно з вимогами інших Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. За певних обставин сума повного або часткового списання сторнується згідно з іншими Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Капіталізація витрат на позики як частини собівартості кваліфікованого активу має починатися, коли:

а) понесені витрати, пов’язані з активом;

б) понесені витрати на позики;

в) ведеться діяльність, необхідна для підготовки активу до його використання або реалізації.

Витрати на кваліфікований актив включають лише ті витрати, результатом яких є виплата грошових коштів, передача інших активів або прийняття зобов’язань під певний відсоток. Витрати зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та грантів, отриманих у зв’язку з активом. Середня балансова вартість активу протягом періоду, з урахуванням попередніх капіталізованих витрат на позики, як правило, є обгрунтовано наближеною величиною витрат, до яких застосовується норма капіталізації в даному періоді.

Діяльність з підготовки активу до його використанням за призначенням або до реалізації передбачає більше, ніж фізичне створення активу. Вона включає технічну та адміністративну роботу, виконувану до фізичного створення активу, таку як діяльність щодо отримання дозволу перед початком фізичного будівництва. Проте така діяльність не включає утримання активу, в разі відсутності виробництва або розробки, які б змінювали стан активу.

Капіталізацію витрат на позики слід призупиняти протягом тривалих періодів, у яких активна розробка переривається.

Витрати на позики можуть бути понесені протягом періоду, коли діяльність, необхідна для підготовки активу до його передбаченого використання або реалізації, переривається. Такі витрати можуть бути пов'язані з утриманням частково завершених активів і не підлягають капіталізації. Проте капіталізація витрат на позики, як правило, не призупиняється протягом періоду, коли ведеться значна технічна або адміністративна робота. Капіталізація витрат на позики також не призупиняється в разі тимчасової затримки частини процесу, необхідної для підготовки активу до його передбаченого використання або реалізації.

Капіталізацію витрат на позики слід припиняти, якщо, по суті, вся діяльність, необхідна для підготовки кваліфікованого активу до його передбаченого використання або реалізації, завершена.

Актив, як правило, вважається готовим до його передбаченого використання або реалізації, якщо будівництво активу завершене, хоча адміністративна підготовка ще ведеться. Якщо потрібно завершити незначні деталі, скажімо, змінити інтер’єр згідно з вимогами покупця або користувача, діяльність щодо активу вважається завершеною.

Якщо будівництво кваліфікованого активу здійснюється за частинами і кожна частина може використовуватися, коли ще ведеться будівництво інших частин, капіталізацію витрат на позики слід припиняти, якщо вся діяльність, необхідна для підготовки цієї частини до її запланованого використання або реалізації, є завершеною.

Підприємство з кількома спорудами, кожна з яких може бути використана окремо, є прикладом кваліфікованого активу, кожна частина якого придатна для окремого використання в той час, коли ведеться будівництво інших. Прикладом кваліфікованого активу, який має бути завершений, перш ніж будь-яка з його частин може бути використана, є промислове підприємство, наприклад сталеварний завод, виробничий цикл якого складається з кількох послідовних процесів у різних цехах, розташованих в одному місці.

У фінансових звітах слід розкривати:

а) політику, прийняту для обліку витрат па позики;

б) суму витрат на позики, капіталізовану протягом періоду;

в) норму капіталізації, яка використовується для визначення суми витрат на позики, які підлягають капіталізації.

Якщо прийняття даного стандарту викликає зміни в обліковій політиці, підприємству рекомендується коригувати свої фінансові звіти згідно з МСБО 8 «Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці». Відповідно, ті підприємства, які застосовують дозволений альтернативний підхід, мають капіталізувати тільки ті витрати, які були понесені після дати набрання чинності даним стандартом і відповідають критеріям капіталізації.